Чи знайоме Вам таке почуття, коли одного дня відкриваєш холодильник в пошуках чогось смачненького, а його, того смачненького, так вдало збереженого Вами саме на цей поганий момент, уже … немає? 

Зникло. 

Отже, вона забрала всі цукерки. Чудово. Не залишивши ні одної, вона їх всіх щезнула. Просто раптом вони всі … зникнули, так, ніби я їх не купував і не віз з далеких країв сюди, а власне - з Києва. Так, звісно, я не віз їх лише для себе, власне, віз я їх лише і виключно для неї, але ж постривайте - хіба ж не діляться цукерками? Не розумію … Хіба б Ви не сподівалися що з Вами поділяться цим … сипучим і смачненьким подарунком? Ось і я сподівався, що вона поділиться ними зі мною, що залишить бодай грам 200, ну може 250. Все ж, ні, пуста та полиця де зазвичай лежать цукерки. Там взагалі немає жодного цукорка. Питань у мене - безліч. З чим мені тепер каву пити-їсти? Чим тепер притупляти голод ввечері? Чим заміняти ту ніколи не існуючу частину трапези котра називається “десертом”? Направду, та мені той Рошен нещасний вже стільки десертів замінив, що і не порахуєш. Та зараз немає жодного цукорка. Усі пів кіло в неї. Це ж якої ненажерою треба бути, щоб умудритись з’їсти пів кіло! Ну так, це звісно можна розтягнути, але … пффф, невже Ви справді вірите, що вона здатна розтягнути таке задоволення бодай на тиждень? Ги, та де там, навіть на два дні не розтягне - спершу постраждають ті, що карамельні, а потім вона візьметься за фруктові, бо вони їй менше подобаються. А у мене - навпаки. Я взагалі не дуже люблю карамельні, як на мене, то там немає насолоди в тій цукерці, пуста трата грошей і пластику - ну, на обгортку. Але ось фруктові я страшенно люблю, особливо полуничні. Їх я би з’їв першими, а ось вона залишить їх на сам кінець. Проте лише для себе, ось у чому суть - навіть ті, які вона ненавидить і не хоче їсти - вона всеодно з’їсть бо добре знає, що я їх обожнюю. 

Отже, сьогодні у мене пропав пів кіло цукерок. Пропало щастя, пропала радість. Тепер немає чим запити каву, немає чим заїсти голод. Лишилось лише ось таку історію написати, напів правдиву. Не діліться своїми “солодощами” - тримайте найсолодших біля себе :-)