Планування поїздки на Мальту розпочалось з бажання побачити Норвезькі Фіорди, та й скандинавські країни загалом, якщо можна їх ще так називати. Квитки до основних великих міст - як ось Стокгольм - є до біса дешевими, що спершу дуже спокушає. Проте, ці дешеві квитки заманюють Вас до країни шалених цін та дорогих прокатних машин. Ми довго чудувалися від різниці у $2,000 між однаковісінькою машиною в Голландії та Осло. Ціни на проживання вражали ще сильніше. Не біда, сказав тоді я, беремо свою машину! Завалимо повний багажник палаткою, спальниками та спреями від комарів, кліщів та іншої гидоти і будемо жити в чудовій Норвезькій природі, харчуючись пончиками з супермаркету Lidl. Проте, швидкий пошук цін на пороми до того ж Стокгольма чи ближчих міст розламав цю ідею вщент як великі хвилі, які омивають береги Норвегії. До біса, сказала Аня, ідемо де-інде! Але куди?

На сайті kiwi.com є можливість шукати найдешевші квитки одразу з кількох аеропортів. Тобі показують карту світу, де над аеропортом висить булька з ціною на двох туди і назад. Ще два кліки, і ти вже прямуєш туди. Саме так ми побачили цей малесенький острів (насправді, їх два або три), цю малесеньку країну південніше Сицилії. Після певних фіаско з відкладеними рейсами після останньої подорожі нам ще дуже імпонував той факт що з Варшави був прямий рейс до єдиного аеропорту Мальти.

Власне, до того моменту про Мальту я чув лише в одному випадку. Біля квартири в центрі постійно стоїть древній бус-Мерседес, який ще напевно особисто бачив падіння Берлін вол. На його дверях висить Мальтійський хрест - червоно білий, ясна ніч - і поруч літери: "Мальтійська служба допомоги". Власне, більше про Мальту я не знав нічого, а мій батько взагалі думав що це поруч з екватором та порадив мені туди не їхати бо там малярія. Малярії там не знайшли, але ось що побачили в перший день: 

Острів Гозо - Вікторія і Двейра

На карті його видно в верхньому лівому куті. Це найменший острів і саме на ньому ми вирішили провести свої перші три дні. Оскільки острів Гозо лише 14 км в ширину, ми вирішили що на велосипедах його буде легко подолати, тому попросили у власника готелю знайти для нас два велосипеди. З велосипедним планом було два ускладнення, перше - один велосипед на день коштував космічні 11 євро (а нам таких велосипедів потрібно було два) друге - гірська поверхня Мальти створювала серйозні незручності під час підйому вгору. Тому, за три дні, ми вирішили що побачимо весь острів ... пішки (а також з допомогою автобусів). Одразу після приїзду ми поїхали до місцини під назвою Двейра поінт, місце розташування найвизначнішої природної арки Мальти яку зовсім не пафосно назвали Azure Window. Проте, і тут була проблемка ... ось так арка виглядала на всіх фото:

а побачили ми ось це - 

То ж, в чому справа? Десь ще в Березні в новинах проскакувала стаття про те, що щось подібне було розмите постійними хвилями. Ми обоє думали що це якась інша арка - я думав що десь в Греції, наприклад. Виявилось, ні - саме на Мальті. Блін. Проте, там таки було що подивитися! 

Острій Гозо - Рамла Бей та Дахлет Корот бей

Як нам вдалося побачити майже всю Мальту за 7 днів? Так, допомогле те що Мальта дуже мала, але крім того ми вставали в 7 ранку (так, ми на відпочинку і ми вставали в 7 ранку). Крім того, за всю поїздку ми ні разу не "валялися" на пляжі довше ніж дві години. Це ж не цікаво! 

Острів Гозо - Kappella ta' San Dimitri, Moon rocks, Wied Il-Mielaħ, Wied il-Għasri, Żebbuġ, а також місто Хленді

В цей день нам порадили місце, якого не має на картах. Наш путівник про нього не знав нічого, та й на електронних картах нічого не позначено в тій місцевості. Місцеві англійською називають це місце Moon Rocks, мабуть тому що тонкий шар піску та солі поєднується з ерозією та створює заглубини які трохи нагадують місячні кратери. Крім того, там є вирів в камені крісь який видно море - тільки воно десь метрів так 60 під тобою. Масштаби цього також вражають - постарайтесь знайти на фото силует людини або корабля, адже вони там є!

Ігноруючи спеку - хоча була лише 9 30 ранку - ми продовжували наш рух узбережжям острову до Wied Il-Mielaħ, також маловідомого заливу. Там є природня арка, хоч і значно менша ніж та, що завалилася, але хоч якась! На жаль, сходи до моря рознесли та погнули перила і нам не вдалося залізти у воду саме в тому місці. Проте, це ми зробили у наступному заливі, до якого ледь добралися через спеку - Wied il-Għasri. Добрячи охолодившись, ми зловили попутку до кафе в місті Żebbuġ, де дуже смачно пообідали, поки чекали на автобус до готелю. 

Останній вечір на острові Гозо - перед поверненням на основний острів Мальти - ми провели у місті-селі Хленді. Це більш типове туристичне місто, тут багато готелів та ресторанів. 

Мальта - Головний острів

Переїхавши на основний острів, ми, нарешті, взяли в оренду автомобіль. Це острів значно більший - 35 км в ширину - тож тут авто просто необхідне. Єдина проблема - на Мальті лівосторонній рух. Не проблема, сказав я собі, я їздив в Японії, тож все буде окей. Проте, в Японії їздять передбачливі та спокійні Японці, і автівка там була на "автоматі", чого не скажеш про Мальтійських водіїв та авто ... кілька слів про авто. Мав бути Fiat 500 - перевірена Морокко машина. Натомість, мене привели до Peugeot 208. Французам не варто виготовляти машини, краще б вони сконцентрувались на вині чи ще чомусь ... це однозначно найгірша машина якою я коли небуть керував. Вона дешево зроблена, вона, проїхавши лише 55 тисяч км, була зломана та шуміла так, що я побоювався за надійність правого переднього колеса - а також, за сумісництвом, за наші життя. Я був щасливим коли покинув цю машину, коли зрозумів що мені ніколи більше не доведеться намагатися зрушити її з другої передачі, адже перша працювала лише до 11 ранку після чого виходила на страйк та відмовлялася працювати. 

Ви щойно пролистали через фотки таких мість як Валета - столиця Мальти - а також багато інших заливів та пляжів, імен котрих я не пам'ятаю. Варто їхати на Мальту? Однозначно варто. Мабуть, розумніше буде туди податися в кінці вересня - початку жовтня, адже буде менше туристів і не така спека, проте нам там було дуже добре. Ми справді багато побачили та сповна отримали відчуття що ми таки десь були і відкривали для себе щось нове, а не сиділи просто в готелі, час від часу попиваючи вино (ми його і так пили щодня і повірте в абсолютно не малих кількостях).