Здається неможливим, проте, десь за одну годину я буду на літаку, котрий завезе мене до Токіо. Кажіть що хочете, але це місце моїх мрій. Натхненний багатьма фільмами, сцени яких відбувались в Токіо, я нарешті їду туди на доволі довгий час, працювати на справжню Японську компанію - Хонда. Більше того, я буду досліджувати, тобто робити те, чим я ніколи не збирався займатися, та все як спробував, то закохався в науку ще більше. 

Завантажений книгами про Японію, і певними іншими, менш серйозними - такі як книга Кузьми Скрябіна "Я, Паштєт і Армія"  - я сам собі дивуюсь чому, до речі, але все ж, в літаку саме такі речі мене розважають. Читати про совєцьку армію дуже смішно, але це дуже яскраво показує причину трагічних подій сьогодні. 

Також, в аеропорту Мюнхена є публічні USB зарядки для телефонів і планшетів. Зручно. Проте мій професор з Комп'ютерної бепеки, такий собі Майкл Зап, точно би сказав своє слово стосовно цього ляпу, і до чого це може привезти, особливо тих, хто мають Android. Тому заряджаю свій iPod через ноутбук. Хоча ... мережа всеодно в аеропорті відкрита, вони і так вже мають усі мої дані, тому ... яка різниця? 

Гід по Японії від Lonely Planet (так, я направду настільки Американізований в своїх звичках)  радить мені розслабитись і насолоджуватись Японією. Забути про свої переживання стосовно етикету і просто насолоджуватись. Ну, поки що немає чим насолоджуватись, Німеччина - це Німеччина, нічим насолоджуватись тут :-) Проте, мені справді подобається їхній аеропорт, тут дуже зручно. Значно краще ніж та туфта яку зробили в Торонто, ну а Вінніпег ... ех, відстали Ви надовго. Можливо, Ханеда мене ще більше здивує? Хто зна ... 

Ще одна смішна штучка - зал для курців. Дуже модно зроблений, виглядає - супер, місця купа, але, коли проходиш повз нього, я, як не курець, просто не можу викинути з голови думку, що ці бідні люди сидять там, як в клітці. А прохожі змушені на них дивитися, нещасних. 

Люди подорожують. Тобто, люди дуже подорожують. Будь-куди, в будь-який час, лиш би не зупинятись. Я щасливий, що я є один із них. Поки що. 

Отже, Токіо. でも、いきましょう。