Уповільнена фотозйомка з балкону /September 8, 2014 by Levko Ivanchuk

This is my general blog where I post my writing, as well as some miscellaneous stuff, that just happens around me
-
Це - мій основний блог, де я викладаю свою писанину, а також пишу про всякі різні речі. які трапляються навколо мене

This is my travel log for my trip to Japan

Це є блог моєї подорожі в Японію

Latest Posts

Personal

Skelka Tour: a story of one trip

about 2 years ago

They had plans. They had ideas and dreams. Sadly, all those dreams were shattered when, on February 24th, Russian troops crossed the region line between Kherson and illegally occupied Crimea and advanced towards Kherson city.

«Легкі» Горгани

about 3 years ago

Reflections

about 4 years ago

I believed - as I still do - that marrying someone you truly love is the most beautiful, the most difficult, the most responsible endeavor one can partake in their lifetime.

Ich Bin Ein Berliner Marathonläufer

about 6 years ago

A marathon is always a story. Just like a book, it flows from frustration, anxiety, relief, happiness, suffering and a great elation of the finish line. Once I said that all stories from Berlin seems to be extraordinary. My Berlin marathon story is no exception.

It is impossible for me to forget the emotions I felt when I received an email confirming my participation in the BMW 2018 Berlin Marathon. I submitted my application without a strong determination backing such decision - it was a spur of the moment. Receiving a confirmation made me happy - but it also terrified me. It meant that in less than a year I would have to endure a marathon for the first time in my life.

Кожен марафон - своя окрема історія. Як у книжці, історія прогресує від незадоволення та нервів до певного спокою, щастя, страждань та великого щастя на фініші. Колись я сказав що всі історії з Берліну є надзвичайними. Історія мого Берлінського марафону є саме такою.

Неможливо забути мої емоції коли я отримав лист-підтвердження про реєстрацію на Берлінський марафон 2018 року. Подавав участь просто так - я не ставився серйозно до наслідків цього рішення. Тому коли отримав підтвердження я зрадів - але і дуже настрашився. Адже цей лист означав що менше ніж через рік мені доведеться витримати марафон вперше в житті.

Перечинський пів марафон

about 6 years ago

Перечинський пів марафон це надзвичайно душевний та дружній забіг. Його організовують не роботи, а дружні люди які дійсно хочуть щоб кожен учасник отримав максимальне задоволення. Перш за все вони люблять ці краї, поважають свою історію та хочуть щось зробити для того щоб до них приїжджали люди бігати дистанцію, яку Федір Фекета проходив щодня, несучи пошту з Ужгороду до Перечина. Цей чоловік заслуговує окремої згадки, проте я не буду про нього писати тут. Натомість, особисто хочу подякувати організаторам, а особливо Михайлу Барнику, за таку ініціативу, за їхнє бажання реалізовувати такі свята саме за допомогою пів марафону і саме таким методом, з такою філософією, як у них. Мені було надзвичайно приємно приймати участь у Вашому святі і я обов’язково приїду наступного року - а також привезу з собою усіх своїх друзів, добровільно чи примусово (по останнє жартую, звісно).

Bratislava Marathon

about 7 years ago

Тепер, коли емоції спокійніші та прийшов певний ступінь розуміння того, що сталося, можна спокійно розказати самому собі як усе було. Перший марафон буває лише один раз у житті - якщо буває взагалі. Відчуття, якщо чесно, дуже змішані.

З однієї сторони є справжнє бажання сказати будь кому хто захоче слухати що пробігти марафон дійсно варто. Що варто оцінити всю суть цього понаднормового навантаження на тіло та психологію. Що варто відчути всі аспекти цього процесу - не лише безпосередньо бігу, але й інших частин перед та після марафону. Адже щастя та емоції на фініші є справді незабутні і дуже потужні.