“Слово “Канджі” можна утотожнювати з словом “тортура ”
Отже, як можна довідатись-додумати з такого собі міні-заголовку, я по-троху починаю добиратися до Канджі. Якщо скаржитись, то це важко з кожної сторони, як не крути. Каліграфія однозначно не з моєю сильною стороною. Писати звичною українською чи англійською у мене виходить, м'яко кажучи, "коряво". Також я лівша, що значає, що моя рука завжди чорна від олівця. Крім механіхчого олівця я нічим більше писати не можу - ручка занадто грубо пише, я не попадаю в лінії.
Канджі справді треба малювати, це мистецтво каліграфії в мініатюрі. В додачу - треба знати два читання, онйомі і кунйомі, ну і власне переклад, який викладається на англійській. Наведу схему, де кожен елемент обов'язково вивчити напам'ять.
鼻 ー ビ ー はな ー Nose ー Ніс
Тобто, шлях, котрий доляє кожне Канджі в моєму мозгу дорівнює шляху від Землі до Місяця, або просто ... занадто багато мов в цьому списку. Звичайно, український приклад можна пропустити, та все ж - багато треба знати і ще більше треба вивчити.
Одна ментально здорова людина, яка не вивчає японську, побачивши що я там малюю, сказала - "Навіщо ти драбинки малюєш?" Ось і я не знаю, навіщо я драбинки малюю.
Закінчивши стадію "ниття", розумієш, що Канджі - це, мабуть, найцікавіша частина вивчення Японської. Якщо це полюбити, в цьому можна купатися все життя, бо тих Канджі понапридумували дуже і дуже багато. Це ціла культура, мистецтво і частина мови водночас. Буде дуже цікаво побачити, власне, куди мене це все приведе.
Те-форми
Кохані те-форми використовуються в Японській досить часто. Поки що ми вивчили основне їм застосування - надання дозволу (або питання дозволу) чи прохання. Також їх можна використовувати для з'єднування прикметників, наприклад, "Щось є холодним та тихим". Проте, Японці тут знову зовсім здуріли. Те-форми утворюються за дуже чіткими, але важкими до вивчення правилами. Лише виникає питання, на яке я ніколи не отримаю відповіді - нафіга? Навіщо ті Те-форми? Навіщо треба відміняти прикметники? Менше з тим, покажу приклад -
私のお国はおきいくて、綺麗です。
Вибачте, якщо не правильно написав якесь Канджі. Намагався сказати - "Моя країна є великою та красивою". Те-форма тут в слові おきいい (окіі, або велика)、це видно по закінченню くて (куте). Написати таке просте речення я можу доволі швидко, проте зорієнтуватися в цій всій какофонії на швидкості шінкансен - розмови мабуть ніколи не зможу.
Також нас заставляли співати пісню про Те-форми. Пісня про граматичний концепт! Це просто космос! Я просто залишу це тут, лише скажу, що я її проспівав і мені навіть поставили оцінку.
Проте, як завжди, Японська має здатність зацікавити ще більше з кожним уроком. Вона ніби відкидає тебе своєю складністю, але тим часом притягує назад з ще більшою силою, бо як не як, щось таки залишається в твоїй голові і ти розумієш, що хочеш знати, що власне відбувається і яка глибока ця заяча нора ...
P.S. Шінкансен - розмови, так, це тепер вислів :-)