Мариуполь. Обстрел "Градом" снял видеорегистратор
Особисто мене з Маріуполем поєднує лише одна людина. Це друг - назвемо його Євгеном, хоча це не є його справжнє ім'я - дуже приємна і добра особа. Не раз Євген мене виручав в різних ситуаціях, ще коли я вчився у Львові. Тоді Євген був студентом другого курсу ЛНУ ім. Івана Франка. Ми не були близькими друзями, бачилися лише один - два рази на рік. Проте тепер, оскільки часи стали складнішими, ми частенько обмінюємось листами, в котрих Євген висловлює свою думку стосовно України доволі часто. На даний момент він проживає в Дрездені, Німетчина.
Ми з Євгеном маємо спільні погляди на безліч світових проблем. Економіка, глобалізація, зміна клімату - Євген є добре ознайомленим і приємним співрозмовником у цих темах. Сам він за освітою геолог, проте, звісно, в Німетчині йому довелось зупинитись на кар'єрі будівельника. Євген часто питає мою думку стосовно подій на сході України і, якщо чесно, зараз ця тема є найбільш активною в нашій розмові. Справа в тому що Євген - народжений і вихований в Маріуполі - симпатизує діям сепаратистів і політиці "недоказаної війни" Росії. Він, як і я зрештою, не розуміє чому ми воюємо між собою - проте він постійно мене питається чому ми, Українці, намагаємось знищити своє власне населення, чи то війною чи відсутністю підтримки - матеріальної, ресурсної, тощо.
Сьогодні, у зв'язку з подіями у Маріуполі, місті, де Євген народився, у мене виникло питання до нього, яке я забажав зробити відкритим. Як ти думаєш, Євгене, чому люди, котрих ти підтримуєш, бажають смерті твоїм землякам, котрі досі живуть в Маріуполі? Хоча ні, постривай, я виправлю себе - 30 з них жили в твоєму рідному місті. Чому ти стоїш за плечима людей, котрі сьогодні убили твоїх колижніх сусідів, а можливо навіть родичів?
Євгене, ці питання є риторичними. Ти аж ніяк не зобов'язаний на них відповідати - ти повинен продовжувати робити те, що ти робив. Тримайся свого боку до кінця, якщо зможеш це далі робити після сьогоднішніх подій. Щиро сподіваюся що ніхто з твоїх родичів та близьких сьогодні не постраждав.
Я завжди казав, що ми зробили шалену помилку, обравши революційний і войовничий шлях до змін. Цю помилку було зроблено два роки тому в Листопаді, коли почався Майдан і "Революція гідності". На мою думку, так звана "революція гідності" - це революція не в ту сторону, якщо вона допускає смерть людей. Це контрадикція. Проте ми обрали такий шлях.